добавлено 14 апреля 2011 г.
Січень, 2011р.
Виставка члена Національної спілки художників України
Юрія Луцкевича (1934 – 2001)
та члена Національної спілки художників України Галини Городнічевої (м. Київ)
4 січня 2011 року в Кіровоградському обласному художньому музеї відбулося відкриття одразу двох виставок: видатного художника-земляка, члена Національної спілки художників України Юрія Луцкевича (1934 – 2001) та дружини художника, члена Національної спілки художників України Галини Городнічевої (м. Київ).
Юрій Павлович Луцкевич - визнаний лідер українського необароко, народився 9 вересня 1934 року в Кіровограді. Під час навчання в гуртку образотворчого мистецтва в Кіровоградському Палаці піонерів Ю. Луцкевич навчався у заслуженого художника України Бориса Михайловича Вінтенка. З 1951р. по 1953р. навчався в Київській художній середній школі ім. Т.Г. Шевченка. Закінчив навчання з золотою медаллю і вступив до Київського Державного художнього інституту. Закінчив навчання в 1959 році в майстерні В. Г. Пузирькова.
В 1959-1962 рр. – викладав малюнок і живопис у Київському училищі прикладного мистецтва й малювання в КХУ.
В 1962-1965 рр. – навчався в творчих майстернях Академії мистецтв СРСР у Києві під керівництвом С.О.Григор‘єва.
З 1966 року – член Спілки художників СРСР.
Твори майстра зберігаються в музеях, галереях та приватних зібраннях України, Росії, Німеччини, Бельгії, Польщі, Хорватії, Великобританії, Франції, Данії, Італії, Канади, Португалії.
Юрій Луцкевич належить до того покоління художників, яке прийшло в мистецтво в 60-ті роки. Початок 60-х років в творчості художника можна назвати, так би мовити, часом відходу від "школи", від академічних норм в живописі. Справжньою пристрастю художника стають пошуки не прив‘язаної до тематичної кон‘юнктури живописної гармонії в її індивідуальному авторському тлумаченні.
Така рідкісна і цінна якість як легкість, прозорість, “не замученість” живопису з 70-х років стають “візитною карткою” Ю. Луцкевича. В цей же період в його творчість входить акварель.
У Юрія Луцкевича все написано на відчуттях, але досить матеріально, та разом з тим наповнене поетичною фантомністю. В усіх його творах панує дух фантастичності, потяг до надзвичайного, таємничого і символічного. Для творчості художника характерне прагнення показати не соціальну, а божественно-духовну сутність людини, заглянути до ірреальних глибин її особистості, ігнорування побуту і реалістичної правдоподібності, символічність і алегоричність сприйняття життя.
В основі методу Луцкевича – наслідування імпресіоністичного погляду на світ (але не імпресіонізму як такого). Швидкі, немов би ескізно покладені мазки, чисті яскраві кольори передають відчуття емоційного підйому, який володів майстром під час роботи. Радість, людяність, оптимізм, краса – ось ті основні принципи, на яких ґрунтується творчість видатного українського живописця. Трагічне не знаходить місце в творчості художника, не схильний Луцкевич до філософствування, він не виступає критиком життя.
Юрій Павлович - художник дуже різносторонній, однаково успішно працював в різних жанрах: натюрморт, пейзаж, портрет, тематична картина, ню, як у їх чистому вигляді, так і в їх взаємопроникненнях.
Ю. Луцкевич – перший майстер, що засвідчив народження нової хвилі необарокових пошуків в сучасному українському мистецтві і показав їхній внутрішній перегук з духовним життям ХХ ст.
Зовні живопис Ю. Луцкевича не схожий на мистецтво XVII-XVIII століття, проте внутрішня подібність його поетики до творчих установок митців тих часів не викликає сумніву. Це те мистецтво, яке могло виникнути лише на Україні з її могутніми бароковими традиціями.
Ю. Луцкевич сприймає реальність багато в чому так само, як і люди доби бароко. Життя для нього – загадкова феєрія, де фантастичне, химерне стоїть поряд із цілком практичним і розумним. Він бачить у світі багато театрального і декоративного.
За своє життя Ю. Луцкевич не дістав ніяких звань. Це була свідома позиція художника,
який не хотів офіційного визнання від влади. Його життя було повністю присвячене мистецтву. А мистецтво належить людям.
Помер Юрій Луцкевич 22 червня 2001 року. Нажаль, при житті майстра не було жодної персональної виставки його творів в рідному місті.
У жовтні 2003 року відбулась перша виставка творів Ю. Луцкевича, яка відбулася за сприянням його дружини Галини Городнічевої.
Завідуючий відділом музею – картинної
галереї Петра Оссовського «Світ і Вітчизна»
Анатолій Кімнатний
