добавлено 16 января 2011 г.
(автор: Шпонько Микола Григорович, син митця)
Шпонько Григорій Андрійович народився 9 червня 1926 року в селі Балки Василівського району Запорізької області, в сім’ї фельдшера.
Дитинство проходило у важкі довоєнні часи. Сім’я Шпонько вважалась заможною, тому під час колективізації кілька разів «розкуркулювалась». Але це було просте пограбування тодішньою владою. Батько Андрій Терентійович кілька разів зі своєю сім’єю переїжджав з одного села в інше та починав все с початку. В селі казали, що він був фельдшер від Бога, тому і бачив батько у своєму синові Григорії також медичного працівника.
Під час другої світової війни, в котрій загинув один з його старших братів Іван, Григорій перебував на окупованій ворогом території, та, на щастя, через травму руки його, як багатьох інших підлітків, не вивезли на роботу до Германії. Григорій Шпонько часто згадував, що на їхньому городі в селі скрізь траплялися закопані ампутовані частини тіл як німців, так і радянських військових, адже його батько був фельдшер і був зобов'язаний надавати медичну допомогу всім.
Після війни ще один старший брат Григорія був репресований, та помер після звільнення від туберкульозу. З того часу вся надія, як на єдиного спадкоємця медичного фаху, була покладена на молодшого Григорія . Але він вирішив піти шляхом художника. До хлопця часто зверталися люди з проханням зробити копію з сімейного фото та розраховувались хто, чим міг. І це послужило хорошою практикою для майбутнього митця.
Після того, як радянські війська звільнили Україну, Григорій поїхав до Києва, де склавши вступні іспити, у 1944 році вступив до республіканської художньої середньої школи. Навчатись доводилось у тяжкі повоєнні роки. Григорій приймав участь у відбудові зруйнованого Києва. Голод і бідність були скрізь. Але любов до живопису була міцніша. По закінченні художньої школи поступив до Київського державного художнього інституту, де навчався у батально – історичній майстерні під керівництвом професора Трохименка Карпа Дем'яновича. Також основними викладачами в нього були Шаронов Михайло Андрійович, Єлєва Костянтин Миколайович, Меліхов Георгій Сепанович. Серед студентів Григорій Шпонько відзначався старанністю та працьовитістю.
Під час створення дипломної картини „Адмірал Нахімов” Григорій ретельно збирав історичні матеріали про кримську війну у музеях та архівах Ленінграду, Москви та Севастополя. Диплом було захищено з відзнакою у 1954 р. Картину «Адмірал Нахімов» було надруковано в журналах „Искусство”(Москва) та „Україна” (Київ), а також інформація про роботу неодноразово публікувалася у періодичній пресі.
У цьому ж 1954 році вступив до Спілки художників України за рекомендаціями Яблонської Тетяни Нилівни, Трохименка Карпа Дем”яновича та Шавикіна Михайла Миколайовича.
Закінчивши інститут, Шпонько Г. А. отримав призначення на посаду художника у Київському оперному театрі під керівництвом Анатолія Галактіоновича Петрицького, де працював деякий час.
Завдяки напрацьованому досвіту, під час створення дипломної картини, він був запрошений прийняти участь у відновленні легендарної Севастопольської панорами, створенної Рубо, та постраждалої під час другої світової війни. Роботи проводились під керівництвом академіка Павла Петровича Соколов-Скаля.
Приймав участь у розписі головного павільйону ВДНГ під керівництвом Дерегуса Михайла Гордійовича , в якому було відображено красу та подвиг працівників сільського господарства на Україні. Також приймав участь ще у багатьох художніх проектах того часу.
Шпонько Григорій Андрійович здійснював багато творчих поїздок по території Радянського Союзу. Побував він і в Росії, і в Прибалтиці, і в Казахстані. Враження від численних подорожей знайшли своє відображення в творчості художника.
Під час бурхливої творчої діяльності Шпонько Г. А. приймав участь у багатьох республіканських та всесоюзних виставках на Україні та в Москві. Найбільш відомими його творами є такі картини :
“Адмирал Нахимов” (диплом) –– 1954 р.
“От советского информбюро” –– 1958 р.
“Птичницы” –– 1961 р. ( представлена на сайті )
“На просторе” –– 1962 р.
“Ладога. Рыболовецкая артель” –– 1969 р.
“Прыжок с трамплина” –– 1972 р.
“Спортивная зима” –– 1975 р. ( представлена на сайті ).
Коли настав час депресивного періоду перебудови та розвалу СРСР, мистецтво почало ставати на шлях пошуку нових форм. Система, яка підтримувала культуру і мистецтво прийшла в занепад. Країна переходила на ринкові відносини.
Багато хто з інтелігенції, а саме науковці, працівники мистецтва різних напрямків вимушені були пристосовуватись до умов, які диктував час, змінюючи напрямок своєї діяльності. Багато хто з
митців взагалі перейшов до діяльності, яка не мала нічого спільного саме з мистецтвом. А в мистецтві почали з'являтися нові жанри, іноді не зовсім зрозумілі своїм авторам. Але незважаючи ні на що,
Шпонько Григорій Андрійович продовжував дотримуватися своєї манери та жанру, з яким працював постійно, зберігаючи традиції славетної школи українських митців. У цей період багато творів Григорія
Андрійовича потрапило за кордон, знайшовши своє місце в багатьох галереях та приватних колекціях світу, а саме Японії, Франції, Англії, Америці, Кореї, Іспанії, Угорщині, Польщі та Чехії.
